Що має включати список використаної літератури
Одразу варто зазначити, що за списком літератури науковий керівник і дипломна комісія оцінюють, наскільки ретельно автор підійшов до дослідження теми. Часто список джерел із глибоким і детальним розглядом тематики надає сам науковий керівник. Ігнорувати його не варто: якщо під час захисту з’ясується, що в джерелах відсутні загальновизнані фахівці з теми, це може викликати сумніви в компетентності здобувача.
Ідеальні джерела літератури в дипломній роботі — це:
- Найновіші дослідження з обраної теми (матеріали, опубліковані не пізніше ніж 5 років тому);
- Наукові статті, монографії (включаючи дослідження іноземних фахівців у відповідній галузі);
- Тематичні роботи за вашим запитом (комісія звертає увагу на якість джерел, а не на їх кількість).
Крім того, не варто забувати про електронні публікації, а також використовувати наукові роботи фахівців, які захищалися на схожу тему незадовго до вас — доповнюючи, розширюючи, спростовуючи або підтверджуючи практичну частину дослідження.
Тонкощі оформлення списку використаної літератури в дипломній роботі
Отже, ми розглянули, як підбирати джерела для написання. Тепер час розібратися, як оформлювати список літератури в дипломі. Насправді, тут немає нічого складного, особливо якщо зайнятися цим заздалегідь — ще на етапі добору джерел до написання основної частини.
По-перше, список літератури розміщується після висновків і пропозицій та має окрему нумерацію. Відомості про використані джерела подаються згідно з вимогами ДСТУ.
По-друге, структурований бібліографічний список можна подавати двома способами: в алфавітному порядку або в порядку згадування в тексті. Але варто пам’ятати, що остаточне оформлення залежить від методичних рекомендацій конкретного вишу. Їх можна отримати у секретаря кафедри.
По-третє, оформлення списку джерел має здійснюватися строго відповідно до вимог, з дотриманням усіх правил — аж до розміщення крапок і ком.
З урахуванням чинних змін до ДСТУ 8302:2015, оформлення має виглядати так:
- Ім’я автора — прізвище та ініціали (наприклад: Андреєв І. М.);
- Повна назва джерела;
- Країна, місто, рік видання;
- Режим доступу (для електронних ресурсів);
- Вказівка на сторінку або діапазон сторінок, які були використані.
Приклад:
- Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. — К.: КНЕУ, 2010. — 519 с.
- Офіційний сайт ділового щотижневика «Контракти». [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kontrakty.com.ua
- Паласевич М. Б. Регулювання інвестиційної діяльності банків в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук.
У ідеалі, під час складання списку рекомендується ознайомитися з успішно захищеними роботами студентів попередніх років. Однак слід пам’ятати, що основні правила та методичні рекомендації з оформлення бібліографії можуть змінюватися — стежте за тим, щоб список відповідав як актуальним вимогам ДСТУ, так і правилам вашого університету.
Крім того, якщо ви використовували додатки сторонніх авторів, посилання на них також потрібно вказувати в бібліографії, зазначаючи джерела та ресурси, де вони були опубліковані.
А якщо у вас немає часу, можливості або бажання займатися цим самостійно, команда авторів компанії Dipservis може взяти на себе оформлення, розширення або доповнення списку використаної літератури відповідно до чинних стандартів і методичних рекомендацій вишу. Для цього достатньо залишити заявку на сторінці Дипломні роботи — менеджер зв’яжеться з вами для уточнення деталей.